Третья любовная элегия тов. Овидия

[valya_15]

отличается скромностью и целомудрием лирического героя, который на сей раз говорит не столько о мгновенных наслаждениях, сколько о семейном постоянстве...и поэтическом бессмертии. Выложу ее на ночь в двух переводах.
Рус. перевод С.В. Шервинского

Просьба законна моя: пусть та, чьей жертвою стал я,
Либо полюбит меня, либо обяжет любить.
Многого я захотел!.. О, лишь бы любить дозволяла!..

Пусть Киферея моей внемлет усердной мольбе.

Не отвергай же того, кто умеет любить без измены,
Кто с постоянством тебе долгие годы служил.
Не говорит за меня старинное громкое имя
Прадедов: всадник простой начал незнатный наш род.

Тысяч не надо плугов, чтоб мои перепахивать земли:
Оба - и мать и отец - в денежных тратах скромны.
Но за меня Аполлон, хор муз и отец виноделья
Слово замолвят; Амур, кем я подарен тебе,

Жизни моей чистота, моя безупречная верность,
Сердце простое мое, пурпур стыдливый лица.
Сотни подруг не ищу, никогда волокитою не был,
Верь, ты навеки одна будешь любовью моей,

Сколько бы Парки мне жить ни судили, - о, только бы вместе
Быть нам, только мою ты бы оплакала смерть!
Стань же теперь для меня счастливою темою песен, -
Знай, что темы своей будут достойны они.

Славу стихи принесли рогов испугавшейся Ио;
Той, кого бог обольстил, птицей представ водяной;
Также и той, что, на мнимом быке плывя через море,
В страхе за выгнутый рог юной держалась рукой.

Так же прославят и нас мои песни по целому миру,
Соединятся навек имя твое и мое.



Укр. переклад А.Содомори

Слушне прошу: в чиї сіті попав я, хай та мене любить,

    Ні - то хай робить все так, аби любив її я.

Ой, щось я високо взяв!.. Щоб тільки давалась любити!

    Хай Кітерея моїх не відхиляє благань!

Не відкидай же того, хто служитиме вік тобі вірно,

    Хто обіцяє тобі щиру та чисту любов!

Не представляє мене прославлених предків імення:

    Рід мій од вершника йде, не від високих вельмож

Щоб моє поле зорать, не треба плугів незчисленних,

    Витрати скромні в обох - матері, батька мого.

Феб зате й дев'ять супутниць його, й виноградарів батько -

    Захист мій, з ними й Амур, що мене дав тобі в дар;

Й вірність несхитна моя, життя, від переступу вільне,

    Щирість, рум'янець лиця - сором'язливості знак.

Тож і не пурхаю в пошуках ласощів з квітки на квітку, -

    Тільки про тебе, повір, буде турбота моя.

Жити б з тобою лишень, скільки Парки літ мені спряли,

    Жити б, а потім - щоб ти сльози лила, як умру!..

Стань же предметом щасливим пісень моїх - будуть пісні ті,

    Доки складатиму їх, гідні предмету того!

Вславила пісня Іо, що рогів налякалась; так само -

    Й ту, що її спокусив птах, що на водах живе,

Й ту, що по морю пливла на бикові (оманливий образ!),

    З остраху в ніжній руці вигнутий стиснувши ріг.

Так от і нас моя пісня по всьому вславлятиме світу,

    Ймення твоє і моє будуть у парі навік