Любовний вірш козака Списотруса

[valya_15]

Коханка зорі з неба не хапає,
І сонце не бринить з її очей.
Вона дріт чорний в коси заплітає,
І трохи сірий сніг її грудей.

Троянди східні, білі та червоні
Не бачив на коханчиних щоках.
І краще б нюхав я парфуми модні,
Аніж природний дух її втягав.

Коли вона щось каже, я вмліваю,
Хоча миліша музика мені.
Воліла б удавати, що літає,
Та бачу я, що ходить по землі.

Але божусь: не гірша моя мила
За тих красунь, оббреханих над силу.

Переклад 4 січня 2013 г.